«Дивовижні історії дітям» — подарункова збірка з 55 авторських казок Ольги Братчук для дітей від 4 років. Тут говорять звірі, птахи й морські мешканці, а кожна історія про доброту тримається на справжній деталі з природи. Казку дочитали — і дитина знає про світ трохи більше, ніж до неї.
Чому качконоса називають звіроптахом
Найчастіше після казки дитина питає: «А це правда?» У цій книжці відповідь здебільшого «так». Розмови звірів вигадані, але авторка будує їх навколо того, як тварини живуть насправді:
- Качконіс — звіроптах, який спить цілий день у норі на березі річки, а на полювання виходить у сутінках. Перед сном він міркує, кому з тварин сняться найсолодші сни.
- Страус ображається, коли страусами називають його далеких родичів — ему, нанду й казуара. Спільне в них одне: усі вони найбільші птахи, які не літають.
- Бегемотик із Кенії лежить у воді так, що видно лише очі, носик і вушка, і мріє якнайшвидше вирости.
- Заздрісний Місяць скаржиться, що природа не дала йому повітряної оболонки: вдень він розжарюється, а вночі охолоджується.
Поруч із ними — ящірка молох, як, дикобраз, моржі, медуза й морські зірки. Більшість героїв — тварини з різних континентів і з океану, про яких у звичайних збірках казок не пишуть.
Мораль, яку не треба пояснювати
Книжка відкривається віршем про Фею Доброти, і ця думка проходить крізь усі історії, але без нотацій. Сірі гуси гуртом забризкують багнюкою білого лебедя, а він пірнає на глибину й виринає таким самим білосніжним. Їжачки Пих-Пих і Пух-Пух ділять чотири яблука «по-братерськи»: собі три, братикові одне. Дитина сміється, а висновок робить сама.
Три історії, про які варто знати до покупки
- «Хлопчик і хом'ячок» — про те, як в Артемка помер улюблений хом'ячок. Мама пояснює синові, що веселка — це місточок, який з'єднує люблячі серця. Ніжна історія, яка підкаже слова для розмови про втрату, якщо така розмова колись знадобиться.
- «Сила молитви» — казка з релігійним мотивом.
- «Хочу бути капібарою» — гумореска: двоє хлопчиків мріють стати знаменитими винахідниками й мільярдерами, а третій хоче бути капібарою. Дорослий, що читає вголос, усміхнеться разом із дитиною.
Гра «Правда чи вигадка?»
Педагоги радять не питати після казки «що ти зрозумів?», а гратися. Три способи на 5–10 хвилин:
- Правда чи вигадка. Після історії назвіть три речі з неї: дві справжні й одну вигадану. Нехай дитина знайде вигадку, а потім перевірте разом в енциклопедії.
- Голос героя. Перечитайте репліку страуса чи качконоса так, як сказав би він сам. Тварина запам'ятовується через інтонацію, а не через перелік ознак.
- Добра справа дня. Слідом за Феєю Доброти ввечері згадайте, кому сьогодні допомогли. Через тиждень у дитини збереться власний список добрих справ.
Книжка на кілька років
Історія займає від двох до дванадцяти сторінок, тож одна вміщується у вечірнє читання. Спершу книжку читають уголос, а в молодшому шкільному віці дитина повертається до неї сама. Видання зроблено як подарунок, що лишається на полиці:
- 224 сторінки крейдованого паперу, ілюстрації на кожному розвороті;
- тверда обкладинка із золотим тисненням;
- великий формат 225×300 мм.
Оригінальне видання від українського видавництва Пегас.
Якщо для 224 сторінок ще рано, почніть із картонних «Веселих казкових історій» тієї самої авторки. А для розмов про шкільні й домашні ситуації є сусідня новинка «Захопливі історії дітям». Усі книги серії зібрано на сторінці «Золота колекція».
