«Казки для малят» — це збірка з семи народних казок для дітей від 2 років, у якій кожна історія побудована на повторах, і дитина швидко починає договорювати їх разом з дорослим.
Чому дитина просить ту саму казку вдесяте
Дорослому здається, що час узяти нову книжку. Насправді дитина не нудьгує — вона чекає знайомого місця, щоб сказати його самій. Тому всі сім казок тут із повторами.
- Кіт у казці про півника щоразу наспівує те саме: «Трень, трень, гусельця, золоті струночки...» На третій раз дитина підспівує вже без підказки.
- У Ріпці ланцюжок росте на одного щоразу, і його легко перелічити на пальцях. У Колобку повторюється сама втеча: від баби, від діда, від зайця.
- Мишенята Круть і Верть із Колоска й поросята Ніф-Ніф, Нуф-Нуф і Наф-Наф — імена, які самі просяться, щоб їх повторили вголос.
Слова, які дитина каже разом з вами
Це не вправа і не заняття. Дорослий просто читає повільніше й робить паузу перед знайомим рядком — дитина сама його закінчує. Спершу одним словом, згодом цілою фразою.
- Повторювані рядки короткі й ритмічні, тому запам'ятовуються без зусиль.
- Кожна казка має впізнаваний фінал, до якого дитина йде разом з героєм і чекає його.
- Педагоги радять саме такі тексти для перших спроб переказати почуте своїми словами.
Перша книжка, яку гортають самі
- Ілюстрації займають дві третини розвороту: тексту на сторінці небагато, і дитина розглядає книжку самостійно, навіть коли поруч нікого немає.
- Сім казок на 64 сторінках — Курочка Ряба, Солом'яний бичок, Троє поросят та інші, з яких зазвичай і починається домашня бібліотека.
- Тверда обкладинка витримує те, як книжку тримають дворічні: за одну сторінку, догори дриґом і в ліжко.
Коли ці казки стануть зовсім знайомими, у серії є Казки про тварин з довшими історіями; решта тем — на сторінці серії «Скринька казок».
